ПОСТКОВІД

З ковідом та першою допомогою при його діагностуванні ми, здається, розібралися. Але я не можу пройти осторонь того, що ковід залишає після себе. Як багато хто вже встиг помітити по собі, що не такий страшний ковид, як наслідки після нього. Багато пацієнтів навіть після одужання від ковіду скаржаться на здоров'я. Скарги різні — від випадання волосся, болю в суглобах, печінкової недостатності та безсоння до тромбозу. І так поширені, що постковидний синдром навіть внесли до Міжнародної класифікації хвороб, отримав він і власну назву – PASC (post-acute sequelae of ковід).

Коронавірус - хвороба всього.

Хоча ковід і відноситься до респіраторних інфекцій, лікарі визнають: захворювання це мультисистемне, простіше кажучи, воно може зачепити будь-який орган. І стикаються з його наслідками всі лікарі – від очевидних пульмонологів до трихологів та психіатрів.

Ковід найчастіше оголює приховані проблеми організму, загострює хроніку і навіть виводить на поверхню ті проблеми, які людина вважала за вирішені багато років тому.

Я спробувала описати найпоширеніші ускладнення і трохи відкрити тему, що робити в такому випадку, якщо щось зі списку діагностували у вас. Тема дуже велика, тому, якщо вам цікаві докладніші розбори боротьби з наслідками, підтримайте мій пост коментарями, тому що я намагаюся давати вам найкориснішу інформацію і часом це забирає досить багато часу.

Також хочу наголосити, що це лише умовні та базові рекомендації, найчастіше кожен випадок індивідуальний і потребує особистої консультації для підбору потрібної схеми.

Хоч би як вражав ковід весь організм, а все-таки насамперед він — респіраторна інфекція. Скарги на кашель, задишку, постковідний синдром залишається у 10% людей через 12 тижнів після хвороби. Задишка при цьому може бути як справжня, так і хибна. Перша пов'язана з дихальної недостатністю і ураженням легеневої тканини, а друга - з суб'єктивним сприйняттям пацієнта, тобто так званий гіпервентиляційний синдром. Якщо говорити про задишку в рамках дихальної недостатності, то пацієнтам зазвичай найскладніше зробити видих. Якщо ми говоримо про гіпервентиляційний синдром, то частіше, навпаки, важко вдихнути.

Для усунення цього симптому я рекомендую займатися дихальними вправами, а Геммо вам підійде Калина. Ліщина та ожина будуть показані після пневмонії для відновлення легень тривалим курсом.

Найчастіше порушення з боку серцево-судинної системи в постковідном синдромі - тахікардія, прискорене серцебиття, яке може супроводжуватися задишкою, слабкістю, іноді навіть непритомністю. Друге за частотою – дестабілізація артеріального тиску.

Рідкіший, але не менш небезпечний наслідок — розвиток вірусного міокардиту, запалення серцевого м'яза. Найчастіше це відбувається за кілька тижнів після одужання.

Якщо ви відчуваєте зміни в роботі серця, не піддавайтеся паніці і не гуглить симтоми в інтернеті, так як загальна слабкість - це часте і тривале явище після ковіду. Вам слід одразу звернутися до фахівця. А я рекомендую моїм пацієнтам геммо Гліду і Бузку.

До невролога люди після коронавірусної інфекції звертаються відразу з купою скарг: зниження пам'яті, зниження концентрації уваги, оловні болі, болі в м'язах і суглобах, відчуття оніміння в кінцівках, запаморочення, тривога, відчуття грудки в горлі, дратівливість, безсоння. Причина може бути в перенесеній інфекції, оскільки на даний момент вже відомий механізм дії на центральну і периферичну нервову систему. Якщо ви перенесли ковід, і у вас є перераховані вище симптоми то в більшості випадків це не привід для паніки. Ці симптоми проходять самостійно за два-три місяці. Необхідно організувати правильний режим харчування, праці та відпочинку. З геммо я раджу розглянути кілька препаратів для нервової системи у мікродозах. Вибір треба робити індивідуально.

Втрата нюху стала візитною карткою ковіда. Є кілька теорій, чому це відбувається. Наприклад, є версія, що уражається периферична частина нюхових нервів, а хтось каже, що уражаються самі нюхові цибулини. Але переконливої ​​доказової бази немає. Для повернення нюха я раджу нюхові тренування. Робити їх досить просто: візьміть 3-4 різні ефірні олії, нанесіть пару крапель на серветки і понюхайте кожну. Постарайтеся запам'ятати запахи і до чого вони належать — лимона, ялиця чи чогось ще. Коли хоч трохи відрізнятимете один запах від іншого, спробуйте перемішати зразки так, щоб ви не знали, де що знаходиться, і визначити, чим саме пахне та чи інша серветка.

Про те, що при коронавірусі застосовують препарати, що розріджують кров, щоб уникнути тромбозів, стало відомо практично на самому початку пандемії. До зони ризику потрапляють люди, у яких до ковіда вже були проблеми з артеріями чи генетична схильність.

Все ж таки, не потрібно хапатися за аспірин, ксарелто, вдаватися до них у крайній випадках. Вони діє на клітини крові, які відповідають за згортання — тромбоцити, а коронавірусна інфекція змінює плазматичні фактори згортання крові, тобто ті фактори, що знаходяться в її рідкій частині, у плазмі. Я б реокмендувала геммо Солодкого Каштана, Міндаля, Кінського Каштана, оскільки методи роботи цих рослин набагато м'якші та безпечніші для ослабленого організму.

Основна скарга пацієнтів на діарейний синдром, який починається від початку захворювання і буває що триває два-три місяці, аж до п'яти та шести разів на добу. Друга скарга — здуття живота, дискомфорт, почуття, як кажуть пацієнти, «постійний рух у животі», газоутворення. Зараз проводяться дослідження, що передбачають, що на тлі коронавірусної інфекції може запускатися механізм аутоімунних захворювань кишечника, і тоді процес йде вже запальним шляхом. Це проявляється тяжкістю захворювання, втратою ваги, тим, що посилюється симптом. Ситуацію посилюють і атибіотики, які здебільшого виписують лікарі для боротьби з інфекціями, спричиненими ковідом. У цьому випадку я б рекомендувала геммо Інжиру та Грецького Горіха.

Може помітити деякі особливості розладів, які приходять за коронавірусом, — як правило, люди стикаються з тривогами, паніками. Зрештою ці симптоми (часто йдуть об руку з безсонням) і можуть призвести до депресії, якщо їх довго не лікувати. Зараз найчастіше ставлять діагноз «тривожно-депресивний розлад», тобто пацієнти мають і прояви тривоги, і прояви депресії. Робота з нервовою системою це перше за що я беруся у своїй практиці, тому що в режимі "виживання" та постійного страху з пригніченістю, наш організм навряд чи може впоратися навіть із найменшою недугою. Тому дуже важливо починати підтримуючу терапію ще з моменту діагностики ковіду. Найчастіше я рекомендую своїм пацієнтам починати з мікродози Овса вранці та Верби увечері, а далі коригую рецепт.

Якщо ви хочете дізнатися більше про те, як себе відновити, як привести до балансу нервову систему і імунітет, то я вам раджу приєднатися до мого Простору зцілення.