МІЙ ШЛЯХ

Моя історія про геммотерапію: шлях до відкриття

Мене часто запитують, як я прийшла до геммотерапії. Це історія, яку я розповідаю з радістю, адже мій шлях був непрямим, наповненим уроками, викликами та несподіваними моментами, які привели мене туди, де я є сьогодні.

Зародження інтересу

Якщо подумати, все ніби почалося сім років тому, коли моя родина стикнулася з серйозною стафілококовою інфекцією, і я шукала вихід. Але насправді цей шлях почався набагато раніше — ще в моєму дитинстві.

З ранніх років я інстинктивно уникала таблеток. У підлітковому віці я страждала від мігреней та болісних місячних, але завжди вагалася, чи варто приймати ліки. Моя мама поважала мій вибір: вона залишала таблетку на столі та запитувала, чи хочу я її випити. Найчастіше я вирішувала зачекати та потерпіти.

Моя бабуся, найдорожча і найближча для мене людина в ранньому дитинстві, теж сильно вплинула на моє життя. Вона була хворою більшу частину свого життя, але завжди вірила в те, що вихід є. «Не може бути, щоб усе було безнадійно», — казала вона. Її слова та приклад навчили мене шукати шлях до зцілення, як для себе, так і для інших.

Уроки від батька

Мій тато теж вплинув на мене. Він завжди мав чимало проблем зі здоров’ям, але ніколи не покладався на традиційну медицину. Натомість він практикував голодування, біг, йогу та медитацію — у ті далекі 80-90-ті роки в СРСР, коли такі практики були рідкістю.

Саме він познайомив мене з книгами, які змінили моє сприйняття. Наприклад, «Мистецтво бути собою» Володимира Леві навчила мене слухати своє тіло та брати відповідальність за своє здоров’я. Згодом були книги про йогу, про силу свідомості. Усі ці уроки сформували мою віру в те, що зцілення — це особистий процес, а відповідальність за нього лежить на нас самих.

Перше знайомство з гомеопатією

Мій шлях у гомеопатію став переломним моментом. Коли моєму другому синові було лише вісім місяців, ми поїхали у відпустку всією родиною, де всі підхопили аденовірусну інфекцію. Хвороби не відпускали нас навіть після повернення додому, попри виконання всіх рекомендацій лікарів.

Кульмінацією став випадок із найменшим сином, коли в нього діагностували отит. Антибіотики не допомогли, його стан погіршувався, і лікар швидкої сказав: «Цьому малюкові не можна більше приймати ліки — вони небезпечні для нього».

Відчай змусив мене шукати альтернативні методи. За порадою сусідки ми звернулися до гомеопата, який став нашим сімейним лікарем на наступні п’ять років.

Цей лікар стала моїм першим наставником у світі гомеопатії. Вона заохочувала мене навчатися, і під її керівництвом я почала вивчати гомеопатичну літературу та використовувати отримані знання для своїх дітей.

Як з’явилася геммотерапія

Гомеопатія супроводжувала мене понад 20 років, але геммотерапія з’явилася у моєму житті значно пізніше. Сім років тому моя родина, включаючи п’ятьох дітей, зіткнулася зі страшною проблемою — стафілококовим фурункульозом.

Ми пробували все: антибіотики, гомеопатію, фітотерапію, бактеріофаги. Нічого не допомагало. У найтемніший момент я натрапила на згадку про геммотерапію в одній із Facebook-груп. Зацікавившись, я почала шукати лікарів, які володіють цією методикою. Але ніхто нічого про неї не знав. Тоді я вирішила навчитися самостійно.

Я замовила книги Лорен Хюбеле, записалася на її перший курс і... занурилася в геммотерапію з головою. Це стало початком нового етапу в моєму житті.

Зустріч у Франції

Подарунком долі стала поїздка до Франції, організована моїм чоловіком. Я зустріла Лорен у маленькому французькому містечку. Ми разом гуляли, говорили днями безперервно. Вона щедро ділилася знаннями й говорила:
«Мені пощастило мати наставників, які передали мені свої знання. І це важливо — передавати далі».

Ця зустріч заклала фундамент моєї роботи як геммотерапевта.

Чому геммотерапія?

Для мене геммотерапія стала природним продовженням усього мого шляху. Вона поєднує любов до натуральних методів зцілення та повагу до здатності тіла до регенерації.

Ця історія — не просто про професійний розвиток. Це моя особиста подорож, яка доводить по-перше мені: допитливість, наполегливість і віра в можливість зцілення завжди ведуть до результату. 🌿